Притчі

 

Притча про ставлення до проблем

    На початку лекції професор підняв склянку з невеликою кількістю води. Тримав її, доки усі студенти не звернули на нього увагу, а далі спитав:

– Скільки, на вашу думку, важить ця склянка?

– 50 грам!

– 100 грам!

– 125 грам! – припускали студенти.

– Я і сам не знаю, – зізнався професор, – щоб дізнатися, треба її поважити. Але питання у іншому: що буде, якщо я триматиму так склянку протягом кількох хвилин?

– Нічого, – відповіли студенти.

– Добре.

– А що буде, якщо я триматиму її годину? – знову запитав професор.

– У вас заболить рука, – відповів один зі студентів.

– Так. А що буде, якщо я, таким чином, протримаю склянку цілий день?

– Ваша рука оніміє, ви відчуєте сильну напругу у м’язах, і вам навіть може паралізувати руку. Доведеться відправити вас у лікарню, – сказав студент під веселий сміх аудиторії.

– Дуже добре, – невимушено продовжував професор, – але чи змінилася вага склянки протягом цього часу?

– Ні, – відповіли.

– Тоді звідки з’явився біль у плечі і напруга у м’язах?

Студенти були здивовані і збиті з пантелику.

– Що мені треба зробити, щоб позбутися болю? – запитав професор.

– Опустити склянку, – пролунала відповідь з аудиторії.

– Ось, – вигукнув професор, – точно так відбувається і з нашими життєвими проблемами та невдачами. Будете тримати їх в голові кілька хвилин – це нормально. Якщо думатимете про них більше часу – почнете відчувати біль. А якщо продовжуватимете в тому ж дусі і далі, це почне паралізувати вас. Ви не зможете нічим іншим займатися.

Мораль:

Важливо обдумати ситуацію і зробити висновки, але ще важливіше відпускати ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як йдете спати. Таким чином, ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими, бадьорими і готовими справлятися з життєвими ситуаціями.

Як реагувати на образи зі сторони оточуючих. Хороший урок від мудреця.

Ця чудова повчальна історія навчить вас і вашу дитину, як правильно реагувати і що робити у відповідь на образи і злість від оточуючих.

Один дуже старий мудрець навчав групу учнів і наставляв на шлях істинний. Він навчав їх мудрості і бойовому мистецтву. Якось раз жорстокий і невихований воїн прийшов на заняття до мудреця. Він ніколи не стримувався і часто ображав оточуючих його людей. Воїн дуже  любив провокувати людей на сварки і бійки. Цього разу він вчинив, як звичайно. Спочатку викрикнув кілька образливих фраз в сторону вчителя. І застиг в очікуванні відповідної репліки. Але мудрець просто продовжив свій урок, не звернувши жодної уваги на ці фрази. Ще раз кинув слова образи воїн. Але вчитель був незворушний і нічого не відповів, продовживши свою лекцію. Це повторювалося ще пару разів. Боєць розлютився і вийшов із залу.
Після того, як він зник з виду, учні, які весь цей час з цікавістю спостерігали за подіями, запитали:
– Учителю, чому ви не викликали його на бій? Як ви могли терпіти його образи?
Мудрець промовив:
– Уявіть, що вам дарують подарунок, а ви не приймаєте його. Скажіть, кому він у підсумку належить?
– Тій людині, котра хотіла його подарувати, – не замислюючись відповіли учні.
– Точно так само і в цій ситуації зі злістю і образами. До тих пір, поки ви не приймете їх, вони належать тому, хто їх приніс.

Історія про маленьких жабенят

Маленькі жабенята приймали участь в змаганнях...

Їх мета була забратися на вершину вежі.

Зібралося багато глядачів,які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками ...

Змагання розпочалися ...

Правда в тому, що ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.

Чутні були такі репліки:

"Це занадто складно!!" Вони НІКОЛИ не заберуться на вершину

або:

"Немає шансів! Вежа занадто висока!"

Маленькі жабенята почали падати. Один за одним ....
... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали усе вище й вище ...
Натовп все одно кричав:
"Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше жабенята втомлювалися й падали ...
... Тільки ОДИН піднімався все вище і вище ...
Згодом всі піддалися, за винятком того одного жабеняти, який приклавши всі зусилля, забрався на вершину!
Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося?
Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, який дістався до вершини, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був ГЛУХИМ!!!

Мораль історії:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
... Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти плекаєш у своєму серці!
Не забувай про силу слів.
Все, що ти чуєш чи читаєш, впливає на твою поведінку!
Завжди налаштовуйся на позитив!
Будь глухим, коли люди тобі говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай:

Я зроблю це! Я зможу!