вівторок, 15 лютого 2022 р.

Надзвичайні ситуації


Головною темою яка широко обговорюється у суспільстві, є війна в Україні. Ситуація невизначеності, події та інформація якими останнім часом наповнене наше суспільство, спричиняють підвищену тривогу та страхи, подеколи навіть паніку. Особливо вразливими в цій ситуації є діти, тому зараз вони як ніколи потребують нашої уваги та підтримки.

Наші діти не є ізольованими  від інформації про можливі військові події в нашій країні. Усе частіше  на перервах між собою діти обговорюють тему війни. На жаль, усе частіше ми чуємо від наших вихованців запитання на кшталт: «Що з нами буде, якщо почнеться війна?», «Що нам робити, якщо розпочнуться військові дії?». І ми не повинні ігнорувати їх запитання, нехтувати їхніми переживаннями. Ми повинні дати дітям відповідь…

Інформація, яку отримують діти ззовні, викликає в них різну реакцію: страх, тривогу, паніку. Доцільніше, що ми можемо зробити, якщо дитина прийшла та сказала, що почула щось тривожне чи неоднозначне у школі, соцмережах чи від знайомих, – усе детально обговорити.

Ігнорування реальності, небажання або побоювання обговорювати її з дітьми  не позбавить їх від самої ситуації. Навпаки, це створить простір для фантазій і реакцій на неї, які можуть позначитися на якості життя та здоров’я, як психічного, так і фізичного.

Отже, з дітьми обов’язково треба говорити! Розмову важливо починати, коли вся сім’я збереться разом. Можна сісти в коло, щоб усі бачили одне одного й були включені в розмову, а увага рівномірно розподілялася між усіма членами сім’ї.

Потрібно проговорити все, що дитина почула, що про це думає, як вона почувається, чи страшно, чи вірить у це. Дорослі мають наголосити, що говорять про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а для того, щоб «натренувати м’яз безпеки». Це треба, щоби відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними, щоб знати, що і як слід робити, аби захистити себе. Під час такої бесіди надзвичайно важливо, щоб дорослі зберігали внутрішній спокій, говорили спокійно та повільно.

Говорити дитині, що війни точно не буде, це неправильно. Не заперечуйте цього, особливо, коли про неї говорять усі. Уявіть, що військове вторгнення все-таки трапиться, це спричинить неабиякий стрес у дитини. А тепер уявіть, що перед цим батьки весь час говорили, що жодної війни не буде. Дитина вважатиме, що її обманули – і це може стати ще більшим стресом, аніж сам факт війни.

Ваше звернення до дитини має бути простим і дуже прямим:  «Хтось вважає, що війни не буде, хтось може мати іншу точку зору, але ми – твої батьки, і наша функція – тебе захистити. У разі небезпеки ми як сім’я будемо робити це, це і це. Ми за тебе відповідальні і для цього будемо вживати такі заходи»; «Ми – сім’я, ми разом, ми зробимо все, щоб нам було якомога безпечніше та краще».

Функція батьків – захистити своїх дітей. І якщо дитина боїться, вашим обов’язком є розвіяти її страхи, не нівелюючи її почуттів: «Я розумію, що тобі страшно, що це незвична для тебе ситуація, нам також лячно, але ми батьки й зробимо все можливе, щоб тебе захистити».

Завдання батьків – зробити так, щоб дитина навіть у найбільш екстремальній ситуації почувалася захищеною.

Підготовка до різних надзвичайних ситуацій робить стрес дитини «експертним», виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії.

Дуже важливо пояснити дитині, що ви готові до найбільш песимістичного сценарію , як ви будете діяти і що робити дитині в тій чи іншій ситуації. Підготовка дитини до будь-якої надзвичайної ситуації передбачає ознайомлення та обговорення універсального алгоритму дій у випадку, якщо раптом відбувається щось несподіване, те, що не залежить від нас, - пожежеа, хвороба, землетрус, військові дії.


Алгоритм дій в надзвичайних ситуаціях

пʼятницю, 4 лютого 2022 р.

  Поради соціального педагога учням під час дистанційного навчання

Як зосередитися на головному?

    Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.
         1. Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме. Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв, про які пізніше. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.
         2. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати. Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.

      3. Оберіть відповідний час. Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання онлайн можна самому вибрати оптимальну годину для заняття: або рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно позайматися годину, ніж кілька годин боротися з утомою і вдавати активну діяльність.
         4. Під час занять, якщо вони тривають понад годину, робіть заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.
         5. До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад:
«Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене».
«Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно. В усякому разі невдахи нікому не цікаві, тобто іспит – передусім».
         6. Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».
         7. Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курси готові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типуі потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:
– Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.
– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.
– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.
Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися до будь-якого іспиту і впоратися з будь-яким обсягом матеріалу.



7 порад, як зосередитись на виконанні завдань:


1. Відгородити себе від усього, що може відволікати


2. Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби


3. Займатися у свій улюблений час – вранці або ввечері


4. Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу


5. Звільнити свій розум від зайвих питань


6. Перевести негатив у позитив


7. Дозволити собі рухатись

 Заняття з елементами тренінгу  "Моя безпека в Інтернеті.  Захисти себе, допоможи другу"      Користування мережею Інтеренет зараз...