Кібербулінг. Захисти себе, допоможи другу
Зараз ми дуже багато часу проводимо онлайн – спілкуємось, навчаємось, розважаємось на різних платформах та в соцмережах. Саме тому актуальним є знання та дотримання правил користування в цьому просторі, адже в Інтернеті є багато небезпек.
Відповідно, користуючись Інтернетом, ми можемо стати жертвою кібербулінгу. Вже більш відомим для нас є поняття Булінг. А одним з видів цього явища є кібербулінг.
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій.
Він може відбуватися в соціальних мережах, на платформах обміну повідомленнями
(месенджерах), ігрових платформах. Це неодноразова поведінка, спрямована на
залякування, провокування гніву чи приниження.
Приклади включають:
- поширення брехні про когось або розміщення відео чи фото у соціальних
мережах, чатах;
- надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати
шкоди;
- видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від
його/її імені.
За даними ЮНІСЕФ в Україні майже 50%
підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу
через кібербулінг.
Види кібербулінгу:
·
флеймінг - обмін
короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням
комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
· нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
·
наклеп - поширення
неправдивої, принизливої інформації;
· самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
·
ошуканство -
виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі
іншим особам;
· відчуження (ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
·
кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, пограбування;
· хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків.
І дуже важливими є ваші знання безпечного
користування та поведінки в Інтернеті. Насамперед не слід ділитися приватною
інформацією.
Приватна інформація – це інформація, якою
ти ніколи не маєш ділитися без дозволу батьків чи вчителів. А саме - номер телефоу свій та батьків, паролі до електронної скринькита сторінок соціальних мереж, дані банківських карт, паспортні дані та адреса проживання.
Міністерство цифрової трансформації у
співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки
України випустили чат-бот “Кіберпес”.
У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі
кібербулінгу.
Так-званим "Щитом захисту" може виступати ряд осіб та установ, куди можна звернутися в разі булінгу чи кібербулінгу.
Я-висловлювання. Як керувати своїми емоціями?
Правопорушення - пустощі чи кримінальна відповідальність?
Нині зростання рівня злочинності є однією з болючих проблем нашого суспільства. Зараз уже нікого не дивує наявність охорони не тільки в комерційній організації чи державній установі, а й у під’їзді житлового будинку чи у школі. Проте це насправді цілком виправдані заходи безпеки у відповідь на сучасний стан злочинності в країні. Як це не парадоксально звучить, подекуди вже не школярів потрібно захищати від злочинців, вони самі дедалі частіше стають правопорушниками. Справді, частка правопорушень, вчинених підлітками, нині становить 10% від загальної кількості злочинів, знижується вік неповнолітніх правопорушників, зростає кількість тяжких злочинів серед цієї вікової категорії тощо.
Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством.
Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років (ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України, далі – КК). Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.
Закон також (ч. 2 ст. 22 КК України) передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст.ст. 115-117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статтей 345, 346, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), хуліганство (ст. 296) та інші.
Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність злочинів, які вказані в ч. 2 ст. 22 КК . Крім того, серед підлітків ці злочини досить поширені, і більшість з них тяжкі, представляють підвищену суспільну небезпечність.
Особи у віці від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте, ч. 2 ст. 97 КК визначає, що до цих осіб все ж таки можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням таких умов: по-перше, неповнолітньому виповнилось 11 років; по-друге, ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого особливою частиною КК.
Згідно ст. 105 КК неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.
Відповідно до ст. 98 КК, до неповнолітніх застосовуються лише такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.
Отже, не будьте безпечними – відповідальність стосується кожного!!!
Джерело:
https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/v-yakyh-vypadkah-za-kryminalni-pravoporushennya-vidpovidalnist-nastaye-z-11-rokiv/
Як не втомлюватись від онлайн спілкування
Це викликає велику напругу, швидку втомлюваність та зниження гормонів радості. Ми позбавлені великої кількості стимулів та вражень. 
Відпочивайте від екранів. Не використовуйте гаджети у вільний час (новини нікуди зникнуть, а ви перепочините). Заведіть будильник на кожні 30-40 хвилин роботи і відходьте подалі від моніторів.Робіть перерви. Це потрібно робити ще частіше, ніж раніше. Давайте можливість вашим очам побачити щось інше окрім мерехтіння екрану. Нехай ваші ноги трохи побудуть у вертикальному положенні або спина відчує всю м’якість килимового покриття 
Прогуляйтеся по коридору, завітайте на балкон, визирніть у вікно…Робіть фізичні вправи. Поки триває ваша перерва – зробіть кілька фізичних рухів. Це піде на користь і вашому настрою, і тілу.Обіймайтеся! Це не тільки гарна фізична вправа (особливо якщо ви впіймали власного кота, а він пручається), а і чудовий засіб поліпшення настрою. Пам’ятаєте про 8 обіймів на день?! Збільшить їх до 12 і ви відчуєте неабиякий приплив сил.Краса поряд. Поставте гарну квітку на робочий стіл, повісте картину навпроти очей, прикрасьте своє робоче місце красивими речами. І нехай квітка – це герань з підвіконня, картина – дитячий малюнок або сімейне фото… Головне, щоб ви отримували від цього задоволення!Поради для підготовки до ЗНО
1. Налаштуйтеся на позитив. Пам'ятайте: здача ЗНО - це не покарання, а стимул до саморозвитку!
2. Вдома облаштуйте своє робоче місце біля комп'ютера так, щоб ніщо Вас не провокувало або відволікало від навчання.
3. Інформацію поділіть на частини. Визначте спочатку, що для Вас найважче. Роботу розпочинайте зі складнішого матеріалу.
4. Працюйте до тих пiр, поки відчуваєте, що розумієте навчальний матеріал. Коли відчуєте, що інформація не сприймається, відпочиньте (досить 15-20 хвилин).
Якщо часу до ЗНО залишилось мало
1. Підготуйте місце для занять.
2. Складіть план занять. Спершу визначте, хто Ви («сова» чи «жайворонок»), і залежно від цього максимально використовуйте ранковий або вечірній час.
3. Підготовку розпочніть з найважчого розділу або з того матеріалу, який знаєте найгірше.
4. Чергуйте заняття з відпочинком: 40 хвилин триває заняття, потім 10 хвилин - відпочинок.
5. Виконуйте якомога більше різних тестів із предмету.
6. Тренуйтеся з секундоміром у руках: засікайте час виконання тестів.
7. Готуючись до оцінювання, подумки малюйте собі картину перемоги чи успіху.
8. Примусьте себе зайнятися справою.
Перед ЗНО є бажання робити все, щоб тільки до нього не готуватися. У цей час можна пригадати давно забуті та відкладені справи, пригадати, що давно не телефонував товаришеві, можна проявити себе зразковим сином (дочкою) і виконати яке-небудь батьківське доручення (з'їздити на ринок, полагодити полицю, підмести підлогу тощо), тобто зробити все, аби віддалити момент, коли доведеться сидіти з книжкою/зошитом за столом і готуватися.
9. Зробіть над собою зусилля. Це важливо. Але не
вдавайтеся до крайнощів. Якщо Ви обкладетесь підручниками, вимкнете телефон та забарикадуєтеся у своїй кімнаті, то ефективність від такої підготовки, навряд чи, буде високою.
Поради:
- Встановіть для себе норму: наприклад, одна година або, наприклад, одна тема. - Коли розібрано тему, то можна і перепочити.
- Не слід готуватися до атестації разом з другом/подругою (якщо лише він (вона) не знає матеріал краще), бо така підготовка найчастіше перетворюється на тривалу балаканину і марну трату часу.
Як запам'ятати?
З цього приводу існують різні думки. Один із найбільш вдалих способів запам'ятовування - мнемотехніка, що включає запам'ятовування асоціаціями:У різних людей розвинені різні види пам'яті: зорова,слухова, моторна:
- Якщо у Вас розвинена моторна пам'ять, краще ще раз пропишіть матеріал (наприклад, займіться написанням шпаргалок). Можна писати шпаргалки! Під час написання шпаргалок матеріал повторно опрацьовується. Але користуватись ними або навіть просто приносити із собою на тестування не варто: коли вона лежить у кишені - голова працює погано, коли її залишили вдома - голова включається в роботу. Отже, краще написати шпаргалку і залишити її вдома.
- Дуже зручно запам'ятовувати які-небудь визначення, явища, події, звівши їх до того, що вже відомо. Спробуйте спростити визначення, зрозуміти суть, а не завчати його.
- Потрібно запам'ятати формулу - спробуйте прочитати її, як слово, чи придумайте до кожної літери формули яке-небудь слово і складіть смішну конструкцію, яка триматиметься в голові. Чим смішнішою буде асоціація, тим краще вона запам'ятається.Якщо відчуваєте, що «процес пішов», тобто розумієте матеріал, відчуваєте, що можете його пояснити, і ще не втомився - продовжуйте!
- Потрібно запам'ятати дату - спробуй пригадати, що ця дата означає для тебе особисто. Може, це день народження тітки? А може, цього дня Ви вперше щось зробили або кудись з'їздили? Раптом ця дата нагадує чийсь номер телефону? Однак не слід спеціально вишукувати родинні свята, бо на тестуванні доведеться згадувати ще і їх.
Перед сном якщо не вчитимете, то хоча б перегорніть пройдені матеріали, спробуйте, дивлячись на заголовок, пригадати загальний зміст питання (якщо не виходить - перегляньте розділ). Адже краще запам'ятовується інформація, отримана під час засипання чи під час пробудження (але не в день напередодні тестування!).
Увечері, напередодні ЗНО, дозвольте собі розслабитися: прогуляйтеся, поговоріть по телефону, почитайте детектив, зайдіть у гості, лягайте відпочивати до півночі. Якщо не виспитесь за ніч, то очікуйте сумних наслідків!
Насильницькі дії шкодять фізичному та психічному здоров’ю трьох сторін процесу: жертв, нападників і свідків. Метою булінгу є не лише вплив на жертву, а й формування відповідної моделі поведінки: ніби насильство є ефективним для досягнення успіху в житті, здобуття авторитету.
За результатами всеукраїнського дослідження ЮНІСЕФ, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу у віці 11–17 років. А 44 % школярів-спостерігачів ігнорували булінг, тому що їм було страшно за себе.
Булінг(від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) –
тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти
шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
Немає коментарів:
Дописати коментар