В Україні Великдень – це одне з головних родинних свят. Війна багато чого змінила, але не змінила нашу віру та традиції. На жаль, не кожна родина зараз може зустріти свято Світлого Воскресіння у своїй домівці, у родинному колі. Ми дуже хочемо щоб всі, хто знайшов прихисток у нашому місті відчули це свято, нашу підтримку, тепло та турботу.  Сьогодні ми знову зустрілися з гімназистами, які приїхали  з різних куточків нашої батьківщини. Традиційно, ми спілкувалися та творили.

          На цій зустрічі ми створили обереги для наших воїнів - для тих, хто захищає наші життя, бореться за нашу свободу та незалежність там, на передовій.                       У чистий четвер діти розповідали про особливості святкування Великодня у їхніх рідних містах. В кожному регіоні є незначні відмінності, але незмінним символом свята є паска.  Вона також має свої особливості! Наші вчителі та батьки спекли для дітей смачні, духм'яні пасочки, які цьогоріч прикрасять їх великодні кошики! Всім бажаємо спокійного свята, миру та перемоги!

Усе буде Україна!

Оксана Колісник

Ірина Гавришко

 

Писанкова мапа України

 

10 квітня 2022. У цей недільний ранок ми знову зустрілися з нашими учнями в гімназії. Усі ми з нетерпінням чекали цієї зустрічі, адже це можливість побачити своїх вчителів, однокласників; можливість трохи відволіктися від дистанційного навчання, від тривожних новин.

Цікавий та пізнавальний майстер-клас для гімназистів сьогодні провела мама учня 2-А класу Тетяна Володимирівна Жмурко: діти намалювали неймовірну кількість писанок та прикрасили ними мапу нашої країни. Ми позначили міста-герої, рідні міста наших нових учнів. Говорили про наше файне місто, про улюблені місця та куточки тернополян.

Дітям, які разом із батьками знайшли прихисток у Тернополі подобається тут, їх вражає сучасність та охайність нашого міста, доброта та щирість місцевих мешканців. Але вони сумують за своїми містами, домівками, де все таке знайоме та рідне.

У нас було особливе чаювання під час зустрічі, адже смаколики для учнів власноруч приготували їхні учителі. Виявляється, вони вміють не тільки навчати та перевіряти зошити, а ще й чудові господині. Дякуємо Ользі Володимирівні Зарихті та Тетяні Богданівні Шенюк, було дуже смачно!

Активним учасником на занятті сьогодні був і наш директор! Своє місце на писанковій мапі України знайшла і писанка від Анатолія Васильовича.

Ми дуже тішимося, що про нас не забувають наші випускники. Вони знаходять час і можливості між навчанням у ВНЗ та своєю волонтерською діяльністю допомагати нам! Дякуємо Олені Банах, випускниці 2021, року що була сьогодні з нами.

Ми мріємо про мир, любимо нашу країну, віримо в ЗСУ, в нашу перемогу!

Усе буде Україна!

Оксана Колісник, практичний психолог

Ірина Гавришко, соціальний педагог

Недільні зустрічі тривають

 

Неділя, 3 квітня 2022 року, 39-й день війни в Україні. Учні продовжують дистанційне навчання.

Недільні зустрічі в гімназії - це нова сторінка нашої історії, яку розпочала війна. Сьогодні гімназія втретє за весь час війни привітно зустріла гімназистів. Діти з нетерпінням чекали на цю зустріч, адже тут вони змогли наживо поспілкуватися зі своїми однокласниками, які приїхали до нас із тих міст України, де зараз ведуться бойові дії.

Нам дуже хотілося створити куточок безпеки та дитинства, адже вони так його потребують зараз! Школа, однокласники, педагоги - усе це пов’язане з тим часом, коли був мир, було безпечно та безтурботно.

Зустріч розпочали у сховищі, під такий уже звичний для всіх нас гул сирени. Чи страшно нам? Так, як і всім, кожного разу, коли цей звук розриває повітря. Наше спілкування в підземеллі гімназії зігріло холодне приміщення, наповнило його світлом.

Сьогодні діти продовжили пізнавати наші національні звичаї і традиції: дізналися особливості створення українського народного оберегу –

ляльки - мотанки. На якийсь час кожен із нас відчув себе трохи чарівником - став творцем свого унікального оберегу.

Мотанки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь. Така лялька здавна виконувала роль оберега, була символом жіночності та мудрості в кожній українській родині. За повір'ям, саме вона берегла сімейний затишок, добробут та захищала від злих сил.

Багато родин, які знайшли прихисток в нашому місті, не мають тут друзів, родичів – нікого. Спілкування, підтримка, живе спілкування віч-на-віч -  це те, що їм так потрібне зараз … Наші нові гімназисти надзвичайно зраділи можливості живого спілкування з ровесниками. Сподіваюсь, що вони знайшли тут нових друзів!

Батьків ми теж не залишили без роботи! У нас уже організувався такий собі «Батьківський клуб спілкування»! Цю зустріч відвідали й педагоги, які разом із батьками створили свій власний оберіг. За горнятком запашної кави обговорили проблеми, плани, надії.

Багато позитивних емоцій виникло, коли батьки й діти вперше очно побачили класних керівників. Були обійми, усмішки, багато теплих слів!

Батьки, діти - усі ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі, любимо Україну та віримо в перемогу!

Усе буде Україна!